Немирівська міська громада
Немирівський район, Вінницька область

Час і досі не загоїв рани…

15 лютого, у день виведення радянських військ з Афганістану, в Україні вшановують учасників бойових дій на території інших держав.

З кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі.

Віддаючи глибоку шану нашим землякам-українцям, які пролили свою кров заради забезпечення миру, учні  Байраківської школи зустрілися в одній аудиторії, щоб згадати про події минулого. Організатори заходу учні 8 класу Красько Маріна, Петренко Надя, Посвятенко Влад та Усаченко Олексій на чолі з учителем історії Костиною Олегом Івановичем  у своїх повідомленнях детально зупинились на  тих 10 роках афганської війни, що навіки закарбувались в нашій свідомості. 28 років минуло з того часу, як останній радянський воїн повернувся з далекого гірського Афганістану. Школярі почули  про тих 15 тисяч, яких «чорні тюльпани» по звичному курсу доставляли з Афгану в СРСР, про сотні тисяч вчорашніх випускників, які на чужій землі виконували інтернаціональний обов’язок за завданням радянського уряду, про тих матерів, в яких було навіки забрано синів.

         Україна втратила близько 4 тисяч молодих хлопців, 6 тисяч стали інвалідами, ще 72  залишились у полоні або пропали безвісти.      

         За роки Афганської війни  наша Вінницька область втратила 168 кращих своїх дочок і синів.     

         Наші земляки Олександр Трифанюк та Павло Манжос повернулися живими із пекла Афганістану, вони неодноразово були присутніми на зустрічах із школярами.

          Багато молодих воїнів-інтернаціоналістів були нагороджені орденами і медалями. Але найвищою нагородою для тих, хто уцілів, є життя, а для загиблих – пам’ять. 

         Під час заходу діти переглянули документальні сюжети про ті страшні роки, послухали поетичні рядки, пісні , присвячені  подіям війни в Афганістані. Пам’ять про воїнів-інтернаціоналістів вшанували хвилиною мовчання.

 Усіх присутніх поєднало усвідомлення того, що війна – це не лише біль тих, хто воював, але й  трагедія тисяч і тисяч людей. Обов’язок кожного – пам’ятати і шанувати  полеглих  і піклуватися про живих.

Іменем жінки, що овдовіла,

Іменем матері, що з печалі сивіла,

Іменем сина, що батька не знав.

Іменем батька, що в січі смертельній упав,

Я проклинаю війну жорстоку, –

Вона відібрала у людства спокій.

Іменем тих, хто в колисці сьогодні,

Іменем тих, хто над краєм безодні,

Іменем ще не народжених,

Сном немовлят не стривожених.

Кличу з війною стати на бій,

Мир відстояти Землі голубій.



« повернутися до списку новин