День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу та День боротьби за права кримськотатарського народу.
Депортація кримських татар – це страшна трагедія, яку ми будемо завжди пам’ятати, адже біль кримських татар – це біль українців.
Депортація кримських татар, розпочата у травні 1944 року, – один з найяскравіших прикладів прояву злочинної сутності національної політики кривавого радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід. Депортованим відводилося на збори від кількох хвилин до півгодини. Незаконно звинуваченим вдавалося зібрати з собою зовсім небагато речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Депортація мала катастрофічні наслідки. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар, понад 9 тис. було затримано і притягнуто до відповідальності за спробу втечі з місць заслання.
Зараз ми маємо об’єднатися, щоб звільнити від окупантів українську землю. Ми впевнені, що зовсім скоро жовто-блакитний український прапор і прапор кримськотатарського народу будуть майоріти над звільненою від російської окупації Україною.
