Вінницька обласна Асоціація органів місцевого самоврядування інформує:

Дата: 31.10.2022 14:45

Кількість переглядів: 570

• Бронювання співробітників під час воєнного стану

Як забронювати працівника від мобілізації? З таким питанням вимушено стикнувся роботодавець внаслідок запровадження на території України воєнного стану та оголошення загальної мобілізації, термін якої останній раз продовжено до 21 листопада 2022 року.

Кабінетом Міністрів України 03 березня 2022 року прийнято постанову № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану» (далі - «Постанова»), якою встановлено, що в умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов'язаних здійснюється органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення.

Одночасно у преамбулі до постанови зазначено, що нормативно-правовий акт Уряду прийнято у відповідності до статей 12 та 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).

Отже основною умовою для бронювання працівників є виконання роботодавцем мобілізаційних завдань (замовлень).

Що таке мобілізаційні завдання (замовлення)?

Відповідно до статті 1 Закону мобілізаційні завдання (замовлення) - окремі вимоги мобілізаційного плану щодо номенклатури, обсягів виробництва необхідної продукції, утворення і підготовки до розгортання спеціальних формувань, а також затверджені в установленому порядку першочергові заходи мобілізаційної підготовки, які доводяться для виконання до центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. До підприємств, установ і організацій, що залучаються до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), мобілізаційні завдання (замовлення) доводяться на підставі затверджених основних показників мобілізаційного плану і договорів (контрактів), що укладаються в порядку, передбаченому законодавством.

Відтак, для успішного бронювання співробітників компанії потрібно як підтвердження того, що вона забезпечує задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або населення, а й те, що вона є виконавцем мобілізаційних завдань. Це значно звужує коло компаній, які можуть скористатися бронюванням.

Одночасно варто звернути увагу, що ситуація може змінитись на краще, оскільки 20 вересня 2022 року Верховною Радою України прийнято за основу урядовий проєкт закону № 7687, яким зокрема пропонується:

- дозволити проводити бронювання без виконання мобілізаційних завдань для підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення;

- надати повноваження уряду розробити новий порядок бронювання, який має включати критерії віднесення підприємств до критичних.

Хто може подавати документи на бронювання та в якому порядку?

Алгоритм дій наступний:

Керівники підприємств, установ та організацій подають пропозиції щодо потреби в бронюванні військовозобов'язаних до відповідного державного органу (за відповідною сферою управління та за галузевою ознакою або у разі, якщо підприємство виконує завдання в інтересах такого органу (наприклад, укладений договір (контракт) або до обласної військової адміністрації за територіальним принципом), обґрунтувавши в супровідному листі необхідність надання відстрочки працівникам для виконання завдань із задоволення потреб Збройних Сил, інших формувань та населення в умовах правового режиму воєнного стану.

Пропозиції подаються за формою згідно з додатком 1 до постанови.

При цьому обґрунтування має містити підтвердження виконання підприємством завдань із задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, національної економіки та населення, зокрема, дату та номер рішення органу виконавчої влади та місцевого самоврядування про встановлення (доведення) мобілізаційних завдань (замовлень), а також дату та номер укладеного договору щодо їх виконання тощо.

Варто зауважити, що не можуть слугувати підтвердженням листи органів місцевого самоврядування про встановлення (доведення) мобілізаційних завдань (замовлень) та укладення з підприємствами договорів на їх виконання без посилання в цих листах на розпорядження органів виконавчої влади щодо встановлення (доведення) мобілізаційних завдань (замовлень) органам місцевого самоврядування.

Крім того, при підготовці Пропозицій слід враховувати:

1. рішення Головнокомандувача Збройних Сил України щодо заборони бронювання військовозобов'язаних, які мають дефіцитні для Збройних Сил України військово-облікові спеціальності.

2. не погоджуються Міністерством оборони України посади працівників, які не є визначальними для забезпечення сталого функціонування підприємств, галузей і не є дефіцитними на ринку праці та які можуть бути замінені громадянами-невійськовозобов'язаними або які не відносяться до професій, що забезпечують виробництво продовольства.

3. не підлягають бронюванню, у визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 194 (із змінами) порядку:

- військовозобов'язані, які мають посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, оформлені відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2015 року № 45 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 12);

- які не перебувають у трудових відносинах з підприємством;

- які не перебувають на військовому обліку військовозобов'язаних (призовники (до 27 років); особи, які досягли граничного віку перебування у запасі; особи, які за станом здоров'я визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; не мають військових звань та або військово-облікових спеціальностей, тощо);

- які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

В подальшому, органи державної влади направляють опрацьовані пропозиції до Міністерства оборони України на погодження.

Після погодження Міністерством оборони України пропозиції направляють до відповідного державного органу для подальшого направлення до Міністерства економіки України.

Фінальним етапом є отримання Витягу з наказу Міністерства економіки про бронювання конкретних військовозобов'язаних, який доводиться у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року «Деякі питання бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану».

Строк дії відстрочки становить: шість місяців та може бути продовжений на строк до двох місяців на підставі обґрунтованого подання органу державної влади, іншого державного органу, яке не потребує погодження Міністерства оборони.

Підстави для анулювання відстрочки:

1. закінчення строку її дії;

2. завершення виконання або скасування завдання підприємству, установі, організації щодо задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення;

3. ліквідація органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;

4. звільнення військовозобов'язаного з органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації.

Отже, хоча процедура бронювання викликає чимало запитань щодо її реалізації, проте навіть у такому вигляді остання на сьогодні доки дозволяє забезпечувати належне функціонування бізнесу для забезпечення потреб держави та населення.

•        Набув чинності Закон щодо добровільного військового обліку жінок

   26 жовтня, набув чинності Закон від №2664-IX "Про внесення змін до статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Закон набув чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних.

Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком, крім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов'язаних за їх бажанням.

Кабмін вирішив питання використання документів, строк дії яких закінчився у період дії воєнного стану

26 жовтня набрала чинності урядова постанова від 21 жовтня 2022 року № 1202 «Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану».

Документом установлено, що:

• посвідки на тимчасове чи постійне проживання, крім тих, які оформлені громадянам Російської Федерації, строк дії яких закінчився або які підлягають обміну відповідно до законодавства після 24 лютого 2022 року, підтверджують законні підстави для тимчасового чи постійного проживання в Україні та право на в'їзд в Україну на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення чи скасування;

• іноземці або особи без громадянства, крім громадян Російської Федерації, зобов'язані в установленому законодавством порядку подати документи для обміну таких посвідок на тимчасове чи постійне проживання протягом 30 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану;

• паспорти громадян України у формі картки, строк дії яких закінчився за 30 днів до 24 лютого 2022 року та після 24 лютого 2022 року, та паспорти громадянина України зразка 1994 року, до яких не вклеєно фотокартку особи у разі досягнення нею 25- чи 45-річного віку, строк вклеювання до яких настав за 30 днів до 24 лютого 2022 року та після 24 лютого 2022 року, є документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України та підлягають обміну або вклеюванню нових фотокарток відповідно до досягнутого віку протягом 30 календарних днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.
• Президент схвалив Закон щодо страхування цивільної відповідальності замість перевірок з пожежної безпеки

Президент підписав Закон (проєкт № 3361) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності", який дасть змогу замінити перевірки з пожежної безпеки на страхування відповідальності для бізнесу.

Нагадаємо, Верховна Рада підтримала в цілому важливий дерегуляційний закон 6 жовтня 2022 року.

«Це законопроєкт, який ми обіцяли бізнесу і виконуємо обіцянку щодо спрощення роботи в Україні. Ідея дуже проста. Якщо бізнес отримав страховий поліс відповідальності, то він звільняється на дію цього полісу від перевірок. Поки закон розповсюджується тільки на пожежні перевірки, але в майбутньому плануємо розширити підхід і на інші сфери», - пояснив голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

За словами представника «Слуги Народу», ініціативу підтримали бізнес-асоціації, страхові компанії та НБУ.

Яким має бути мінімальний розмір страховки:

- із середнім ступенем ризику - не менше ніж 3000 мінімальних зарплат, виходячи з розміру мінімальної зарплати, що діє на день укладання договору страхування відповідальності;

- із незначним ступенем ризику - не менше ніж 2000 мінімальних заробітних плат.

Термін страхової угоди - 2 роки.

Як зауважив Данило Гетманцев, ухвалення законопроєкту сприятиме дерегуляції бізнесу, гарантує відшкодування збитків постраждалим у разі пожежі, зменшенню рівня корупційних ризиків при перевірці стану пожежної безпеки, більш відповідальне ставлення бізнесів до норм пожежної безпеки.

Механізм дуже простий, зазначив народний депутат Ярослав Железняк:

1. Підприємець замовляє аудит пожежної безпеки у ДСНС або у атестованого аудитора.

2. З результатами аудиту йде у будь-яку страхову та оформлює поліс відповідальності.

3. Поліс відповідальності надсилає ДСНС до 15 листопада.

4. Отримує звільнення від перевірок щонайменше на строк дії полісу. Максимально для підприємств з незначним ризиком -10 років, із середнім - 6 років.

Підприємство повинно мати середній або незначний ступінь ризику.

Аудит не зобов'язує виконувати висновки та не тягне відповідальності за виявлені порушення.

•         Збільшилися штрафи за порушення трудового законодавства: ДПС

З 1 жовтня 2022 року згідно з Держбюджетом на 2022 рік розмір мінімальної зарплати становитиме:

• у місячному розмірі - 6 700 грн (тобто на 200 грн більше, ніж було встановлено з 1 січня - 6 500 грн);

• у погодинному розмірі - 40,46 грн (тобто на 1,20 грн більше, ніж було з 1 січня 2022 року - 39,26 грн).

Фахівці Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків інформують, що фінансова відповідальність роботодавців за порушення трудового законодавства встановлена у вигляді штрафів, розмір яких прив'язаний до розміру місячної мінімальної зарплати.

Хоча з 24 лютого в Україні введено воєнний стан, але вже з 19 липня Держпраці має право перевіряти додержання вимог Закону про організацію трудових відносин під час війни, законність звільнення та здійснювати інспектування щодо виявлення неоформлених працівників.

Податківці зазначили, що дізнатися про розмір штрафів за порушення норм трудового законодавства актуально для роботодавців й зараз.

« повернутися