Правила, яких треба дотримуватись в межах охоронних зон газорозподільної системи
Шановні жителі Немирівської громади!
Доводимо до вашого відома про те, що на території Немирівської ОТГ, Дубовецького, Мухівецького, Сокілецького, Воробіївського, Чуківського, Великобушинецького, Чавульського, Зарудинецького, Стрільчинецького, Кудлаївського старостинських округів на землях в адміністративних межах територіальної громади, які знаходяться за межами населеного пункту, проходять магістральні газопроводи підприємства ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» Золотоніського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів(далі –ЛВУМГ)
У відповідності до вимог Законів України «Про трубопровідний транспорт», «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» № 3041-VI від 17.02.2011 року, а також «Правил охорони магістральна трубопроводів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1747 від 16.11.2002 р. для забезпечення охорони об'єктів магістральних трубопроводів від пошкоджень і руйнувань, охорони довкілля, а також безпечної життєдіяльності населення на прилеглих до магістральних трубопроводів територіях, та для забезпечення безпечної експлуатації магістральних трубопроводів встановлена охоронна зона таких розмірів:
1. Для забезпечення безпечної експлуатації та виключення можливості ушкодження об’єктів магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:
1) вздовж магістральних нафтопроводів з обох боків від їх осі залежно від класу (умовного діаметра):
IV клас, умовним діаметром до 300 міліметрів включно - 75 метрів;
III клас, умовним діаметром від 301 до 500 міліметрів включно - 100 метрів;
II клас, умовним діаметром від 501 до 1000 міліметрів включно - 150 метрів;
I клас, умовним діаметром від 1001 до 1400 міліметрів включно - 200 метрів;
2) навколо насосних перекачувальних станцій, морських нафтових терміналів, кінцевих пунктів магістральних нафтопроводів, пунктів приймання та здавання нафти, пунктів підігріву нафти (від огорожі) залежно від категорії:
III категорія, при ємності резервуарного парку до 20000 метрів кубічних і насосних перекачувальних станцій морських нафтових терміналів, кінцевих пунктів магістральних нафтопроводів, пунктів приймання та здавання нафти, пунктів підігріву нафти без резервуарних парків - 100 метрів;
II категорія, при ємності резервуарного парку від 20000 до 100000 метрів кубічних включно - 150 метрів;
I категорія, при ємності резервуарного парку понад 100000 метрів кубічних - 200 метрів.
На багатониткових магістральних нафтопроводах охоронні зони визначаються від осі крайніх магістральних нафтопроводів у розмірі, встановленому для найбільшого умовного діаметра серед всіх ниток.
Режим внутрішніх зон безпеки охоронних зон поширюється на інші об’єкти магістральних нафтопроводів, розташовані в межах охоронної зони, визначеної для магістральних нафтопроводів та насосних перекачувальних станцій, встановлений для цих об’єктів.
2. Для забезпечення безпечної експлуатації вздовж об’єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:
1) газопровід I класу, прирівняний до нього етиленопровід (кваліфікований відповідно до будівельних норм і правил для магістральних газопроводів), умовним діаметром:
до 300 міліметрів - 100 метрів;
від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно - 150 метрів;
від 600 міліметрів до 800 міліметрів включно - 200 метрів;
від 800 міліметрів до 1000 міліметрів включно - 250 метрів;
від 1000 міліметрів до 1200 міліметрів включно - 300 метрів;
від 1200 міліметрів до 1400 міліметрів включно - 350 метрів;
2) газопровід II класу, прирівняний до нього етиленопровід (кваліфікований відповідно до будівельних норм і правил для магістральних газопроводів), умовним діаметром:
до 300 міліметрів включно - 75 метрів;
понад 300 міліметрів - 125 метрів;
3) для компресорних станцій (від огорожі) магістральних газопроводів I класу, умовним діаметром:
до 600 міліметрів включно - 500 метрів;
понад 600 міліметрів - 700 метрів;
для компресорних станцій (від огорожі) магістральних газопроводів II класу незалежно від умовного діаметра - 500 метрів;
4) для газорозподільних станцій та газозбірних пунктів підземних сховищ газу (від огорожі) магістральних газопроводів I класу, умовним діаметром:
до 300 міліметрів - 150 метрів;
від 300 міліметрів до 600 міліметрів включно - 175 метрів;
від 600 міліметрів до 800 міліметрів включно - 200 метрів;
від 800 міліметрів до 1000 міліметрів включно - 250 метрів;
від 1000 міліметрів до 1200 міліметрів включно - 300 метрів;
від 1200 міліметрів до 1400 міліметрів включно - 350 метрів;
для газорозподільних станцій та газозбірних пунктів (від огорожі) магістральних газопроводів II класу, умовним діаметром:
до 300 міліметрів - 100 метрів;
понад 300 міліметрів - 125 метрів.
3. Розмір охоронної зони для автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій із Pp=20 МПа (від огорожі) - 100 метрів, для всіх типів автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій.
4. Розмір охоронної зони для свердловин підземних сховищ газу (від гирла свердловини):
300 метрів - до житлових будівель;
500 метрів - до громадських і промислових будівель.
5. На багатониткових магістральних газопроводах охоронні зони визначаються від осі крайніх магістральних газопроводів у розмірі, встановленому для найбільшого умовного діаметра серед усіх ниток.
6. Режим земель охоронних зон поширюється також на інші об’єкти магістральних газопроводів, розташовані в межах охоронної зони, визначеної для магістральних газопроводів та компресорних станцій, газорозподільних станцій, газозбірних пунктів та свердловин підземних сховищ газу.
7. Для забезпечення безпечної експлуатації об’єктів магістральних аміакопроводів встановлюються охоронні зони таких розмірів:
вздовж магістральних аміакопроводів з обох боків від їх осі залежно від умовного діаметра:
до 300 міліметрів включно - 500 метрів;
понад 300 міліметрів - 1000 метрів;
навколо наземних споруд насосних та роздавальних станцій аміакопроводу (від огорожі) - 200 метрів.
До загальних обмежень, що діють в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів незалежно від внутрішніх зон безпеки, належить заборона:
- пошкоджувати та розбирати об'єкти магістральних трубопроводів;
- розбирати та руйнувати водопропускні, берегоукріплювальні, земляні, протиерозійні, протипожежні та інші споруди, що захищають об'єкти магістральних трубопроводів від руйнування, а також прилеглі території від аварійного витікання продукту, що транспортується магістральним трубопроводом;
- переміщувати, руйнувати та пошкоджувати в будь-який спосіб знаки закріплення магістральних трубопроводів на місцевості, пошкоджувати або руйнувати лінійну частину цих трубопроводів, засоби електрохімічного захисту від корозії, запірну арматуру, засоби технологічного зв'язку і лінійної телемеханіки, інші складові магістральних трубопроводів; · кидати у водні об'єкти якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами;
- кидати у водні об’єкти якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами;
- проникати на об'єкти магістральних трубопроводів, відчиняти люки, хвіртки і двері підсилюючих пунктів кабельного зв'язку, що не обслуговуються, огорож вузлів лінійної арматури, станцій катодного і дренажного захисту, лінійних і оглядових колодязів та інших лінійних споруд, відкривати і закривати запірну арматуру, вимикати і вмикати засоби зв'язку, енергозабезпечення, автоматики і телемеханіки магістральних трубопроводів;
- перешкоджати проїзду аварійної та спеціальної техніки підприємств магістральних трубопроводів.
До особливих обмежень, що діють у межах охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів, етиленопроводів, належить заборона:
- будівлі будувати житлові будинки, виробничі чи інші будівлі та споруди, громадські будівлі, за виключенням розміщення електрогенеруючих установок та пов’язаних з ними газових та електричних мереж, вузлів обліку, іншого пов’язаного обладнання за рішенням Кабінету Міністрів України та/або рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу;;
- розміщувати автозаправні та автогазозаправні станції і склади пально-мастильних матеріалів;
- будувати гаражі та автостоянки, дачні і садові будинки та господарські споруди;
- будувати автомобільні дороги та залізничні колії, що проходять паралельно до магістрального газопроводу, крім випадків спорудження відомчих технологічних доріг підприємств магістральних газопроводів;
- влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей та лугів, а також інших речовин, що спричиняють корозію;
- розміщувати спортивні майданчики (крім спортивних майданчиків (полів) та фізкультурно-оздоровчих споруд для занять спортом на відкритому повітрі, які мають ґрунтово-трав’яне покриття та не передбачають побудови капітальних будівель і зон для глядачів), стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов’язані з масовим скупченням людей;
- зберігати сіно та солому, розбивати польові стани і табори для худоби, розміщувати пересувні та стаціонарні пасіки;
- висаджувати багаторічні насадження;
- облаштовувати цвинтарі, скотомогильники;
- переорювати (руйнувати) під'їзні шляхи та відомчі технологічні дороги до магістральних газопроводів;
- розводити вогонь і розміщувати відкриті або закриті джерела вогню.
Відповідальність за порушення законодавства
Відповідалֺьність за порушення законодавсֺтва про трубопровіֺдний транспорт регламентуֺється статтею 25 Закону, згідно з якою юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Вжиття заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування заподіяної шкоди.
Відповідальність за порушення земельного законодавсֺтва встановлюєֺться статтею 211 Земельного кодексу України. Якщо спроектуваֺти положення цієї статті на правовий режим земель трубопровіֺдного транспорту, то можна виділити такі порушення, вчиняючи які особи несуть адміністраֺтивну або кримінальнֺу відповідалֺьність:
1. укладення угод з порушенням земельного законодавства;
2. самовiльне зайняття земельних ділянок;
3. псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;
4. розміщення, проектуванֺня, будiвництвֺо, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;
5. невиконання вимог щодо використанֺня земель за цiльовим призначеннֺям;
6. порушення строкiв повернення тимчасово займаних земель або невиконаннֺя обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використанֺня за призначеннֺям;
7. знищення межових знаків, пошкодження або знищення геодезичних пунктів Державної мережі та геодезичних мереж спеціального призначення;
8. непроведення рекультивації порушених земель;
9. знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;
10. порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту;
11. відхилення від затверджених у встановленому порядку проектів землеустрою;
12. приховування від облiку і реєстрації та перекрученֺня даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;
13. ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірֺної інформації щодо них.
14. порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок
Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затверджується Кабінетом Міністрів України.
