Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області інформує:
Вузькозлатка ясенева смарагдова (Agrilus planipennis) — небезпечний карантинний шкідник деревних насаджень, інвазійний вид, який стрімко поширюється територією України, завдаючи шкоди ясеневим деревам. Країнами поширення є Китай, Японія та Корея, США та Канада.
Вперше факт наявності шкідника на території України було підтверджено Держпродспоживслужбою 12.09.2019 року (Марківське лісництво, Луганська обл.). В 2021 році даного шкідника було зафіксовано у Куп’янському районі, Харківської області. В 2023 році в Київській області (м. Київ) виявлено нове вогнище розповсюдження вузькозлатки ясеневої смарагдової. Станом на 01.01.2025 офіційно зареєстрована наявність ясеневої смарагдової златки у Луганській обл., Харківській обл. та в місті Києві.
Основними ознаками ураження шкідника є відростання пагонів від стовбура, відмирання окремих гілок, або всихання всього дерева, звивисті ходи личинок златки під корою, у камбії («серпантиноподібні», «змієподібні»), D-подібні вихідні отвори імаго діаметром менше 1 см (зазвичай 3,5-4 мм).
Златка смарагдова ясенева має довжину тіла – 8–13 мм, видовжено-овальну, вузьку, плескату форму. Колір смарагдово-зелений з металевим блиском. Личинка сплющена, сегментована, довжиною до 30 мм, кремово-білого забарвлення.
Смарагдова златка здатна розповсюджуватись за допомогою транспортних засобів з вантажним, посадковим матеріалом, дерев’яним пакувальним матеріалом і дровами в усіх стадіях розвитку. Імаго самостійно поширюється на незначні відстані (від 1 до 20 км). Зазвичай нападає на окремо стоячі дерева або на узліссі, рідше пошкоджує в глибині лісу.
Основними фітосанітарними заходами є:
- встановлення регульованої зони радіусом щонайменше 20 км навколо місця первинного виявлення А. planipennis;
- проведення термінового контрольного (детального) обстеження в радіусі щонайменше 1 км навколо первинного вогнища виявлення шкідника;
- вирубування (спилювання) заселених златкою дерев до вильоту дорослих жуків та одразу після виявлення заселених дерев з наступним їх спалюванням або подрібненням;
- детальна перевірка кожного зрубаного або поваленого вітром дерева на присутність А. planipennis шляхом зрізання кори;
- створення мапи розташування усіх заселених дерев з зазначенням карантинної зони.
