ПАМ'ЯТЬ ПРО КНЯГИНЮ ЩЕРБАТОВУ ЖИТИМЕ У ВІКАХ
Вбивство княгині Марії Григорівни Щербатової в січні 1920 року, стало однією з найбільш трагічних сторінок в історії Немирівщини. Адже, не зважаючи на свій високий титул, княгиня була дуже доброю людиною і займалася доброчинною діяльністю, допомагала бідним і дбала про соціальний розвиток провінційного містечка, куди вона переїхала з Петербургу на постійне місце проживання. Палац, який вона збудувала, до цього часу є гордістю і свого роду візитною карткою Немирова і продовжує функціонувати як санаторій «Авангард», де лікують людей, як колись це робила Марія Григорівна, коли в місті вирували епідемії. Тому немирівчани бережуть добру пам'ять про колишню покровительку свого міста.
20 січня, з нагоди 100- річчя з дня трагічної загибелі княгині, в музеї міської ради «Літературна Немирівщина» відбувся захід під назвою «Пам'ять про княгиню Щербатову житиме вічно», у якому взяли участь немирівські письменники та краєзнавці - Галина Осіївна Шенк і Микола Федорович Денисенко. Їх книги про Марію Щербатову і її родину, а також про палац були експонатами музею. На заході, присвяченому вшануванню пам’яті про Марію Щербатову були присутні працівники міського відділу освіти, Немирівської Центральної міської бібліотеки та представники громадськості, зокрема, учні Немирівського професійно-технічного ліцею.
Розпочала захід директор музею Вероніка Борисюк, а потім про діяльність княгині та про той трагічний січневий день, коли куля обірвала життя цієї славної жінки, розповіли Галина Шенк та Микола Денисенко (літературний псевдонім Микола Деніс). Слухачі, немов, знову пережили біль від тієї сумної і безповоротної втрати. Галина Осіїївна зачитала уривок з книги, у якій використано свідчення очевидиці трагедії, яка була смертельно поранена, але перед смертю встигла детально про все розповісти. І хоча багато що про Марію Щербатову учасники заходу уже знали, він пройшов цікаво, а особливо для молоді, яка, можливо, дещо почула вперше. Присутні дізналися багато невідомих деталей тих подій, та неначе знову пережили біль від тієї трагічної втрати…
