Вінницька обласна Асоціація органів місцевого самоврядування інформує:
- Яким для місцевого самоврядування буде Державний бюджет 2023 – Президент підписав закон
23 листопада Президент України підписав Закон «Про Державний бюджет України на 2023 рік», а 21 листопада - зміни до Бюджетного кодексу.
Згідно з документом, загальний обсяг фінансового ресурсу місцевих бюджетів на 2023 рік становить 605,1 млрд грн, в тому числі:
доходи місцевих бюджетів – 420,9 млрд грн
-
за загальним фондом – 397,5 млрд грн;
-
за спеціальним фондом – 23,4 млрд грн;
-
трансферти з державного бюджету – 184,2 млрд грн
Основні нововведення та зміни, які стосуються місцевих бюджетів:
-
У 2023 році продовжено норму щодо зарахування збільшеного нормативу ПДФО до бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад на рівні 64% за рахунок зменшення нормативу зарахування ПДФО до державного бюджету (21%).
-
Горизонтальне вирівнювання для бюджетів місцевого самоврядування здійснено на основі очікуваних надходжень ПДФО у 2022 році.
-
Утворено фонд ліквідації наслідків збройної агресії, який спрямовуватиметься на будівництво громадських будівель, захисних споруд, ремонт об’єктів критичної інфраструктури, ремонт будівель для забезпечення житлом ВПО, розробка ПКД для зруйнованих об’єктів, закупівля шкільних автобусів, спецтранспорту для охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою.
-
Удосконалюється механізм визначення ліміту загального обсягу місцевого та гарантованого боргу.
-
Спрощуються норми щодо акцизу з пального.
-
Упорядковуються норми щодо фінансування охорони здоров’я у зв’язку із переходом на механізм державних фінансових гарантій.
-
Виключено із видатків місцевих бюджетів видатки на фахову передвищу освіту на умовах державного замовлення (стаття 90).
-
З 1 липня фінансування бюро судмедекспертизи буде передано з місцевих бюджетів до державного бюджету.
-
Продовжується до 1 січня 2025 року термін дії пункту 20-6 частини першої статті 91 БКУ щодо місцевих програм підтримки автомобільних підприємств санітарного транспорту.
-
Встановлено зарахування до державного бюджету єдиного податку, платником якого є електронний резидент (е-резидент).
-
Кабінету Міністрів України в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації надано повноваження щодо визначення особливостей передачі коштів на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів від однієї до іншої місцевої ради у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету.
-
Для однозначного тлумачення положень та для забезпечення єдиної практики застосування норм бюджетного законодавства уточнено норму щодо здійснення військовими адміністраціями функції органів місцевого самоврядування, їх виконавчих органів, місцевих державних адміністрацій, військово-цивільних адміністрацій у частині бюджетних повноважень.
-
До місцевих бюджетів і надалі зараховуватиметься ПДФО з грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям.
- Закон щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок с/г призначення офіційно опубліковано
18 листопада 2022 року в газеті "Голос України" офіційно опубліковано Закон № 2698-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель".
Нагадаємо, Верховна Рада прийняла зазначений законодавчий акт 19 жовтня 2022 року.
Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (19 листопада), крім окремих норм, які набирають чинності через шість місяців з дня його опублікування.
Мінагрополітики роз'яснило, що Закон знаменує перехід від запровадженого в умовах воєнного стану тимчасового порядку передачі в користування (оренду) сільськогосподарських земель, коли не функціонували Державний земельний кадастр і Державний реєстр речових прав та не проводилися електронні земельні аукціони, до довоєнного порядку такої передачі.
З введенням цього Закону в дію запроваджуються такі норми:
- передача в оренду сільськогосподарських земель здійснюватиметься за умови реєстрації ділянок у Державному земельному кадастрі, а прав на них - у Державному реєстрі речових прав. А раніше передані в оренду сільськогосподарські землі без внесення відомостей у зазначені кадастр та реєстр підлягають реєстрації протягом двох місяців;
- встановлені пунктом 27 Перехідних положень Земельного кодексу особливості правового регулювання земельних відносин щодо укладення договорів оренди земельної ділянки, передачі прав землекористування, встановлення і зміни цільового призначення земельних ділянок у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено на всій території України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, застосовуються через 30 робочих днів з дня прийняття такого рішення і діють до дня прийняття зазначеним органом рішення про відновлення функціонування Державного земельного кадастру;
- відновлено передачу у користування сільськогосподарських земель державної та комунальної власності на земельних аукціонах;
- припиняється автоматичне (без згоди сторін договору) поновлення договорів на користування земельними ділянками, термін дії яких закінчився після введення воєнного стану;
- надається право громадянам та юридичним особам, які набули право постійного користування земельними ділянками, але відповідно до Земельного кодексу не можуть бути суб'єктами такого права, можливість викупити такі земельні ділянки із розстроченням платежу;
- дозволяється в умовах воєнного стану безоплатна приватизація тих земельних ділянок, на яких розташовані будівлі, споруди, які перебувають у приватній власності, і земельних ділянок, які передані громадянам у користування до набрання чинності Земельним кодексом;
- дозволяється розміщення об'єктів виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, на земельних ділянках сільськогосподарського призначення;
- скасовується відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, які сплачувалися внаслідок вилучення сільськогосподарських угідь із господарського обігу, а також при погіршенні якості земель;
- врегульовується питання внесення до Державного земельного кадастру відомостей про якісні характеристики угідь, заходи щодо охорони земель і ґрунтів, обмеження у використанні земель на підставі документації із землеустрою в галузі охорони земель.
Удосконалення законодавства щодо охорони земель сільськогосподарського призначення передбачає розробку робочих проектів землеустрою та внесення до Державного земельного кадастру відомостей, необхідних для обліку кількості порушених земель, зокрема пошкоджених внаслідок агресії російської федерації, необхідних заходів для проведення робіт з відновлення та надасть можливість оцінити розмір пошкоджень та необхідну суму для їх відновлення.
Крім того, зазначеним Законом започатковано зміну концептуальних засад функціонування Державного картографо-геодезичного фонду України - відтак буде відкрито можливість приймання картографічних матеріалів (зокрема, топографічні плани та карти всього масштабного ряду від 1:500 до 1:1 000 000) через геоінформаційну систему в режимі онлайн.
Основні концептуальні принципи функціонування Картфонду такі:
- Картфонд є невід'ємною складовою національної інфраструктури геопросторових даних;
- ведення Картфонду в електронному вигляді, а перевірка і валідація матеріалів, що передаються суб'єктами, буде відбуватись автоматично;
- забезпечення доступу сертифікованим інженерам-геодезистам для здійснення автоматизованої перевірки (валідації) відповідності електронного документа, що містить відомості про результати топографо-геодезичних і картографічних робіт в електронній (цифровій) формі, а за результатами перевірки формується електронний протокол перевірки з описом помилок (за наявності).
- Держгеокадастр запускає ведення Державного картографо-геодезичного фонду України в онлайн-режимі
З 24 листопада Держгеокадастр розпочав приймання та зберігання матеріалів, одержаних за результатами виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт, і забезпечуватиме формування та ведення Державного картографо-геодезичного фонду України в електронному вигляді. Про це повідомила прес-служба Мінагро.
Що це означає?
Буде значно спрощено процедуру приймання картографічних матеріалів, а у перспективі - дозволить швидко та зручно отримати доступ до необхідних картографічних матеріалів на певну територію для виконання різних державних завдань (при плануванні будь-яких будівельних, інженерних, топографо-геодезичних робіт чи вирішення завдань з відновлення та оборони).
"Забезпечення обліку та доступу до таких картографічних матеріалів дозволить уникнути подвійних, а часом і потрійних витрат бюджетів громад на дублювання створення таких матеріалів, бюрократію в організації даного процесу і, звісно, зменшить вплив людського фактора", - зазначили в міністерстві.
Для чого це?
Раніше усі матеріали здавалися фізично, у паперовому вигляді та на магнітних носіях, що було незручно та занадто забюрократизовано. Крім цього, відсутність належного обліку та доступу до метаданих картографо-геодезичних матеріалів, ускладнювала процедуру отримання та ефективного подальшого використання таких матеріалів.
Відтепер приймання картографо-геодезичних і топографічних матеріалів (топографічні плани та карти всього масштабного ряду від 1:500 до 1:1 000 000), гідрографічних, аерозйомочних матеріалів до Державного картографо-геодезичного фонду буде здійснюватись через геоінформаційну систему.
Важливо, що виконавець картографо-геодезичних робіт буде ідентифікуватись через особистий кабінет та підписувати виконані ним роботи. У майбутньому - користувачам (органам влади та місцевого самоврядування) буде доступний реєстр виконаних та доступних матеріалів на всю територію України, що дозволить розуміти стан топографічної вивченості конкретної місцевості та актуальність матеріалів для неї.
- Закон щодо захисту фінансової системи України від дій держави, що здійснює збройну агресію проти України, набрав чинності
Документ було офіційно опубліковано в газеті "Голос України" 18 листопада.
Раніше Мінфін повідомляв, що Закон встановлює:
- недопущення до керівництва та управління суб'єктами первинного фінансового моніторингу осіб, які є громадянами росії та/або білорусі;
- розширення переліку високоризикових клієнтів суб'єктів первинного фінансового моніторингу громадянами та юридичними особами, які є резидентами держави, яка здійснює збройну агресію проти України (крім громадян росії та/або білорусі, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року);
- встановлення обов'язку для суб'єктів первинного фінансового моніторингу звітувати в Держфінмоніторинг про порогові операції (400 тисяч гривень і більше) з суб'єктами, пов'язаними з росією та/або білоруссю.
Водночас норми Закону № 2736 реалізують рекомендації, зазначені у Висновку Єврокомісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі, у частині забезпечення відповідності законодавства щодо боротьби з відмиванням грошей стандартам Групи з розроблення фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF). Зокрема, передбачається:
- удосконалення регулювання і нагляду за спеціально визначеними суб'єктами первинного фінансового моніторингу (усувається обмеження щодо застосування фінсанкцій до СПФМ);
- віднесення до суб'єктів первинного фінансового моніторингу торгівців творами мистецтва і посередників у такій торгівлі, і суб'єктів господарювання, які надають посередницькі чи консультаційні послуги щодо оренди нерухомого майна, але якщо щомісячна сума орендної плати становить 400 тисяч гривень і більше. Державне регулювання і нагляд за цими особами доручено Мінфіну.
Крім того, норми Закону № 2736:
- звільняють від відповідальності за невиконання деяких обов'язків тих суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які знаходяться на території бойових дій, тимчасово окупованих територіях України, та не мають можливості виконувати обов'язки суб'єктів первинного фінансового моніторингу;
- скорочують строк статусу ПЕП (політично значущі особи - Politically Exposed Persons) з довічного до 3-х років після залишення посади.