Вінницька обласна Асоціація органів місцевого самоврядування інформує:
Новизна Державної антикорупційної програми полягає у її сфокусованості на якості державної політики у сферах, найбільше вражених корупцією
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) планує запуск спеціальної інтерактивної інформаційної системи, яка дозволить координувати та контролювати виконання Державної антикорупційної програми на 2023-2025 рр. (ДАП). Це буде спеціальний портал зі зручними функціями, що надасть можливість виконавцям ДАП ефективно управляти її реалізацією, а громадянському суспільству – відстежувати прогрес реалізації програми.
Про це повідомив заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Андрій Вишневський під час презентації Державної антикорупційної програми на 2023-2025 рр. «Шлях до майбутнього без корупції: покрокова інструкція», що відбулася 5 квітня.
За його словами, громадські організації, експерти зможуть коментувати в системі моніторингу стан виконання кожного з понад 1 тис заходів ДАП. НАЗК допомагатиме виконавцям в реалізації Програми, а також здійснюватиме моніторинг і оцінку реалізації Антикорупційної стратегії та ДАП в цілому.
Фокус нової Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми з її реалізації спрямований саме на унеможливлення корупційних практик на рівні формування державної політики у різних сферах суспільного життя, в першу чергу тих, де громадяни і бізнес найчастіше стикаються з корупцією.
«Перемога має дві складові: завдання воєнної поразки ворогу і розвиток стабільних демократичних інституцій. Для обох складових свобода від корупції має критичне значення. Важливе поєднання зусиль щодо запобігання корупції та невідворотності покарання за неї. Без ефективного запобігання боротьба з корупцією не може бути ефективною, і навіть кількість ув‘язнень не свідчитиме про подолання корупції. Новизна ДАП полягає якраз у тому, що вона вперше містить компонент, пов’язаний із запобіганням корупції у ключових секторах державної політики – на первинному етапі її формування», – зазначив Андрій Вишневський.
Серед пріоритетних сфер, які визначені в Антикорупційній стратегії та ДАП:
справедливий суд, прокуратура та органи правопорядку;
державне регулювання економіки;
митна справа та оподаткування;
державний і приватний сектори економіки;
будівництво, земельні відносини та інфраструктура;
оборона;
охорона здоров’я, освіта, наука та соціальний побут.
ДАП спрямована на вирішення 73 важливих проблем, визначених Антикорупційною стратегією; досягнення 272 очікуваних результатів. Програма передбачає понад тисячу заходів, які виконуватимуть понад 90 органів влади. Найбільше заходів покладено на НАЗК, Мін’юст, Мінекономіки, Мінфін, Міноборони, МОЗ. Заступник Голови НАЗК зауважив, що ДАП стосується всіх органів влади. «Це не лише документ НАЗК чи НАБУ; він залучає всю систему органів виконавчої влади та правосуддя», – зазначив Андрій Вишневський. Він підкреслив, що виконання заходів ДАП допоможе суттєво покращити життя громадян і роботу бізнесу.
«На рівні держави виконання ДАП забезпечить високу ефективність державної антикорупційної політики; зменшення рівня толерування корупції суспільством; покращення інвестиційного клімату; прозору повоєнну відбудову держави», – підсумував Андрій Вишневський.
Крім того, виконання Державної антикорупційної програми дасть змогу щорічно економити понад 200 млрд грн за рахунок детінізації економіки.
Нетерпимість до корупції серед громадян і бізнесу зростає, – результати дослідження
Корупція продовжує залишатися в трійці найбільш серйозних проблем в Україні. Так вважає понад 64% українців. На першому місці серед проблем залишається збройна агресія рф, а на другому – висока вартість життя та низькі доходи. Понад 55% представників бізнесу назвали проблему корупції другою за масштабом після збройної агресії.
Проте продовжує зростати динаміка несприйняття корупції серед населення і бізнесу. Так, 60% представників бізнесу і понад 57% громадян негативно ставляться до корупційних проявів (у 2021 році – 55% і 49% відповідно).
Це результати соціологічного опитування «Корупція в Україні 2022: розуміння, сприйняття, поширеність», що презентували Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Антикорупційна ініціатива ЄС (EUACI) та дослідницька компанія Info Sapiens. Дослідження представили в рамках презентації Державної антикорупційної програми на 2023–2025 рр. (ДАП) «Шлях до майбутнього без корупції: покрокова інструкція».
Директор Info Sapiens Дмитро Савчук зазначив, що, на думку українців, найбільш корумпованими сферами є:
правоохоронні органи – кожен третій (33%), хто контактував з ними, стикався з корупцією;
послуги з підключення та обслуговування систем електро-, газо-, водопостачання та водовідведення (29%);
сервісні центри МВС (27%) та інші.
За його словами, представники бізнесу серед найбільш корупційних сфер відзначили:
митницю (35%),
будівництво та земельні відносини (33%),
послуги з підключення та обслуговування систем електро-, газоводопостачання та водовідведення (29%).
Він додав, що сфера вищої освіти є більш корумпованою, ніж дитячі садочки та школи. Хоча рівень корупції у вишах знизився. Охорона здоров’я – найбільша галузь, де кожен шостий стикається з корупцією. Третина населення мала досвід з корупцією в цій сфері, хоча цей показник знизився в порівнянні з минулим роком.
Керівник відділу Департаменту антикорупційної політики НАЗК Володимир Харченко резюмував, що українці чітко визначають корупцію як серйозну проблему для держави, готові протидіяти та не толерувати це явище. Так, показник негативного ставлення до корупції серед громадян зріс на 8%. «Коли ми вимірюємо рівень поширеності корупції, то він є достатньо високим. 81% громадян і 69% бізнесу говорять, що корупція є дуже або дещо поширеною», – додав Володимир Харченко.
В межах опитування проаналізовано 11 сфер щодо найбільш поширених корупційних практик серед населення та 7 сфер – серед підприємців (3 сфери охоплено обома групами респондентів).
«Результати дослідження свідчать, що корупція залишається в трійці найбільших проблем України. Водночас опитування демонструє гострий запит суспільства на боротьбу з корупцією та справедливість», — зазначив Голова НАЗК Олександр Новіков.
«Як доводить соціологія, переважна більшість громадян готові протестувати проти будь-яких проявів корупції. Потрібно враховувати такі настрої суспільства. Виконання Державної антикорупційної програми спрямоване на задоволення найактуальніших запитів українців», – зазначив Голова НАЗК.
Олександр Новіков додав, що державна антикорупційна політика має базуватися на якісних аналітичних даних і інклюзивності процесів.
Як свідчить дослідження, зросла частка громадян, які готові повідомляти про факти корупційних проявів. Так, це готові роботи 11% громадян і 26% представників бізнесу (у 2021 році до 9,8% серед населення і до 23% серед бізнесу). Більшість громадян і бізнесу схвалюють діяльність викривачів корупції (громадяни – 65%, бізнес – 86%).
Дослідження провели соціологи компанії Info Sapiens за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) на замовлення НАЗК наприкінці 2022 року.
З результатами опитування можна ознайомитися за посиланням. https://nazk.gov.ua/uk/doslidzhennya-koruptsiyi/
Роз’яснення щодо впровадження Закону «Про медіа»
31 березня, набув чинності Закон України «Про медіа» № 2849-IX.
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення надала роз'яснення щодо впровадження цього Закону.
"Закон започатковує ґрунтовну реформу у медіагалузі. Він значно розширює коло суб'єктів, які потрапляють у сферу повноважень медіарегулятора - Національної ради. Не всі його положення набувають чинності у цей день. Окремі норми впроваджуватимуться поступово відповідно до визначених Законом термінів", - йдеться в роз'ясненні.
Зазначається, що Закон України «Про медіа» розроблено й ухвалено на виконання вимог Європейського Союзу до України, зокрема для подолання надмірних приватних інтересів у медіапросторі України, впровадження в українському законодавстві положень Директиви Європейського парламенту і Ради 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіапослуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року. Впровадження вказаних положень є однією з умов надання Україні статусу кандидата в члени Європейського Союзу.
Закон визначає:
процедуру ліцензування та реєстрації суб'єктів у сфері медіа;
процедуру реєстрації іноземних лінійних медіа;
відповідальність суб'єктів у сфері медіа за порушення вимог законодавства;
особливості правового регулювання в умовах дії збройної агресії; статус національного регулятора;
впроваджує механізм співрегулювання і розробки разом з органом спільного регулювання актів.
Національна рада особливо звернула увагу галузі на положення розділу X Закону - Прикінцеві та перехідні положення, де зазначено строки набуття чинності тими чи іншими нормами Закону, зокрема щодо обсягів мовлення державною мовою, кількості національного та європейського продуктів, а також особливості і строки перереєстрації друкованих медіа, реформування комунальних телерадіоорганізацій у місцеві публічні аудіовізуальні медіа, особливості застосування заходів реагування на порушення у сфері медіа тощо.
Пунктом 37 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про медіа» передбачено обов'язок Національної ради упродовж трьох місяців з дня набуття чинності Законом затвердити нормативно-правові акти, зразки документів, передбачені Законом.
Зазначається, що деякі проєкти нормативно-правових актів Національної ради будуть винесені на громадське обговорення 06 квітня 2023 року з урахуванням строків, передбачених статтею 87 Закону.
Провайдери аудіовізуальних сервісів
Компанії, які мали ліцензії провайдера програмної послуги, будуть перенесені до Реєстру суб'єктів у сфері медіа.
Перелік програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються є чинним упродовж шести місяців з дня набуття чинності Законом. Упродовж цього строку провайдери аудіовізуальних сервісів можуть включати до пакетів телеканалів та радіоканалів іноземні лінійні медіа, внесені рішеннями Національної ради до вказаного Переліку.
На території України не обмежується приймання чи ретрансляція радіоканалів, телеканалів, каталогів програм, які походять з країн, що є членами Європейського Союзу, а також інших радіоканалів, телеканалів, каталогів програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення, інших міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також вимогам, установленим Законом.
Реєстрація іноземних лінійних медіа, що не походять з країн-членів Європейського Союзу, здійснюється в порядку статті 66 Закону.
Також зазначається, що 6 квітня Національна рада затвердить переліки телеканалів, що входять до універсального медіасервісу.
Лінійні аудіовізуальні медіа
Усі телерадіомовники, які мали ліцензії Національної ради станом на 31 березня, будуть перенесені до Реєстру суб'єктів у сфері медіа.
Суб'єкти, що здійснюють мовлення без використання радіочастотного спектра і мають ліцензію на мовлення, набувають статусу реєстрантів.
Нелінійні аудіовізуальні медіа
Упродовж року з дня набрання чинності Законом суб'єкти у сфері нелінійних аудіовізуальних медіа, що здійснювали свою діяльність до набуття чинності Законом, проходять реєстрацію з дотриманням вимог статті 63 Закону. Плата за таку реєстрацію не стягується.
Суб'єкти, що мають на меті здійснювати діяльність як суб'єкти у сфері нелінійних аудіовізуальних медіа можуть розпочати таку діяльність виключно після їх реєстрації в порядку статті 63 Закону, у тому числі з урахуванням частини восьмої цієї статті щодо обов'язковості сплати реєстраційного збору.
Вимоги Закону поширюються на всіх провайдерів аудіовізуальних сервісів незалежно від виду технології поширення програм та незалежно від наявності або відсутності ліцензії, виданої за Законом України «Про телебачення і радіомовлення» або реєстрації відповідно до Закону «Про медіа».
Для суб'єктів, які поєднують надання послуг як нелінійні аудіовізуальні медіа (аудіовізуальні медіа на замовлення) і провайдери аудіовізуальних сервісів необхідно враховувати вимоги, визначені Законом до їх діяльності та залежно від виду медіасервісу - положення частини восьмої статті 110 та/або статей 113 (зокрема пунктів 1, 2 частини четвертої) і 123 Закону.
Видані до 31 березня дозволи на тимчасове мовлення діють до завершення зазначеного терміну.
Дозволи на тимчасове мовлення, видані на територіях, які є тимчасово окупованими, будуть анульовані Національною радою.
Під час дії воєнного стану в Україні дозволи на тимчасове мовлення видаватимуться відповідно до визначеного Національною радою порядку про особливості ліцензування та реєстрації у сфері медіа в період дії воєнного чи надзвичайного стану.
Після завершення воєнного стану Національна рада видаватиме дозволи на тимчасове мовлення на територіях з особливим режимом мовлення. Перелік цих територій регулятор визначить своїм рішенням.
Постачальники комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра
Суб'єкти, які мали ліцензію провайдера програмної послуги багатоканальної телемережі у стандарті DVB-T/DVB-T2 зобов'язані подати до Національної ради заяву на отримання ліцензії на право постачання послуг для потреб мовлення протягом десяти місяців з моменту набуття чинності Законом. Отримання такої ліцензії здійснюється на позаконкурсних засадах без стягнення ліцензійного збору.
Дія попередньої ліцензії провайдера програмної послуги припиняється після отримання нової або ж 31 березня 2024 року, якщо суб'єкт не подав відповідної заяви.
Друковані медіа
Інформація щодо реєстрації нових друкованих медіа у період дії збройної агресії
На час, визначений частиною першою статті 118 Закону (з моменту визнання Верховною Радою України певної держави державою-агресором (державою-окупантом) та протягом п'яти років з дня прийняття Верховною Радою України рішення про скасування такого статусу), реєстрація суб'єктів у сфері друкованих медіа є обов'язковою і здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону, у тому числі з урахуванням частини восьмої цієї статті щодо обов'язковості сплати реєстраційного збору.
За реєстрацію стягується реєстраційний збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений станом на 1 січня року, в якому подається заява про реєстрацію. Станом на 01 січня 2023 року такий прожитковий мінімум становить 2684 грн відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік».
Інформація для друкованих медіа, зареєстрованих до набуття чинності Законом України «Про медіа»
Відповідно до пункту 21 Прикінцевих та перехідних положень Закону суб'єктам, що діють на день набуття чинності Законом на підставі свідоцтва про реєстрацію друкованого засобу масової інформації, необхідно пройти реєстрацію упродовж року з дотриманням вимог статті 63 Закону. Плата за таку реєстрацію не стягується. Після спливу вищезазначеного строку, свідоцтва про реєстрацію друкованих засобів масової інформації втрачають чинність.
Інформація для реєстрації друкованих медіа у мирний час
Реєстрація друкованих медіа є добровільною і здійснюється з дотриманням вимог статті 63 Закону. Інформаційні агентства
Інформаційні агентства повинні визначитися зі своїм статусом і перереєструватися як суб'єкти у сфері медіа упродовж року з дня набуття чинності Законом - до 31 березня 2024 року. Перереєстрація здійснюється на підставі свідоцтва про державну реєстрацію інформаційного агентства як суб'єкта інформаційної діяльності та відбувається безкоштовно.
Після цієї дати свідоцтва про державну реєстрацію інформаційного агентства як суб'єкта інформаційної діяльності втратять чинність.
Онлайн-медіа
Реєстрація добровільна. За реєстрацію стягується реєстраційний збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений станом на 1 січня року, в якому подається заява про реєстрацію.
Зазначається, що є такі переваги реєстрації для онлайн-медіа:
офіційний статус медіа;
гарантії щодо акредитації та професійної діяльності;
можливість брати участь у тендерах та діяльності органів спільного регулювання після їх створення;
більш ліберальний підхід при застосуванні санкцій у разі порушень.
Органи співрегулювання
Створюються у п'яти сферах:
аудіовізуальних медіасервісів;
аудіальних медіа-сервісів;
друкованих медіа;
онлайн-медіа;
платформ спільного доступу до відео.
Завдання органів співрегулювання - розробити кодекси і критерії щодо створення і поширення інформації , а також надання експертних висновків у конкретних справах про порушення у сферах спільного регулювання.
Процес створення органів спільного регулювання розпочинається 30 вересня 2023 року.
Докладно організацію роботи органів співрегулювання буде прописано в їхніх статутах.
