Вінницька обласна Асоціація органів місцевого самоврядування інформує:
Новий Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядування”
Законопроєкт “Про службу в органах місцевого самоврядування” (№ 6504) підготовлений Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування до другого читання і найближчим часом буде розглянутий у Парламенті.
Більше про законопроект - у експертному матеріалі Програмим Ради Європи “Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні”.
Що нового передбачає проєкт №6504
Основними відмінностями від чинного однойменного Закону є те, що проєкт №6504 передбачає закладення передумов для створення професійної служби, а саме: розмежування посад службовців місцевого самоврядування та виборних посадових осіб, введення принципу політичної неупередженості службовців, прозорий конкурсний відбір, оцінювання результатів службової діяльності, кар`єрне просування, нова система оплати праці.
Хто такий службовець місцевого самоврядування
Це громадянин або громадянка України, що призначатиметься безстроково за результатами конкурсу після складення Присяги. Йому або їй призначатиметься ранг з 1 по 9. Службовець буде зобов`язаним дотримуватись принципу політичної нейтральності і щороку буде проходити оцінювання. А задля професійного розвитку – складатиме індивідуальну програму навчання.
Посади службовців поділятимуться на три категорії: категорія І – керуючі справами; керівники та заступники керівників виконавчих органів; категорія ІІ – керівники та заступники керівників структурних підрозділів апарату, секретаріату ради, виконавчих органів, категорія ІІІ – спеціалісти.
Окрім посад службовців передбачаються виборні посади, посади працівників патронатної служби, посади працівників органів місцевого самоврядування, які виконують функції з обслуговування. Варто зазначити, що дія цього закону не поширюватиметься на депутатів місцевих рад (крім посадових осіб місцевого самоврядування), працівників, які виконують функції з обслуговування, працівників комунальних підприємств, установ або організацій.
Як стати службовцем місцевого самоврядування
Шлях до служби полягатиме через конкурс. Порядок такого конкурсу затверджуватиметься відповідною місцевою радою з урахуванням типового порядку. Рішення про оголошення конкурсу прийматиме керівник служби, який і створюватиме конкурсну комісію. А з оголошенням про вакансію можна буде ознайомитись на Єдиному порталі вакансій публічної служби та на офіційному вебсайті місцевої ради. Сам конкурс передбачатиме перевірку документів, тестування, співбесіду та/або інші види оцінювання відповідно до Порядку проведення конкурсу.
І важливо те, що другий за результатами конкурсу кандидат не почуватиметься у програшу: він або вона матиме право на призначення на посаду без конкурсу протягом одного року, якщо посада стане вакантною, або переможець конкурсу відмовився від зайняття посади, або переможцю відмовлено у призначенні на посаду за результатами спеціальної перевірки.
Службовець зможе займати вищі посади за конкурсом або бути переведеним на вищу посаду, але за певних умов: відмінної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, у межах займаної категорії посад з урахуванням функціональної спрямованості, з урахуванням професійної підготовки і професійної компетентності та за його згодою.
А ще можна буде без конкурсу переходити зі служби в органах місцевого самоврядування до державної служби чи навпаки (якщо професійні якості службовця відповідають кваліфікаційним вимогам для призначення на відповідну посаду).
Які гарантії для службовця місцевого самоврядування?
У положеннях законопроєкту 6504 йдеться про гарантії трудових прав, закладено можливість заохочень для службовця, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, навіть можливість надання службового житла.
Окремо варто акцентувати на системі оплати праці. Вона складатиметься з основної зарплати (посадового окладу), додаткової зарплати (надбавки за вислугу років, надбавки за ранг, премії, доплати за додаткове навантаження) та інших грошових виплат (допомоги до щорічної основної відпустки, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, інших заохочувальних і компенсаційних виплат).
Схема посадових окладів складатиметься з мінімального посадового окладу службовця місцевого самоврядування категорії ІІІ та міжпосадових співвідношень такого посадового окладу з іншими посадовими окладами (у коефіцієнтах). При цьому мінімальний розмір окладу службовця категорії ІІІ не може бути меншим мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року.
На жаль, проект не передбачає обмеження “верхньої межі” зарплати, і це породжує занепокоєння щодо можливих зловживань. З огляду на це, законодавець закладає певний запобіжник: рішення про встановлення премії, доплати за додаткове навантаження, інших грошових виплат з їх обґрунтуванням мають оприлюднюватись на офіційному вебсайті відповідної ради. Вочевидь, ініціатори такої ідеї покладаються на сумлінність при прийнятті рішень по оплаті праці та громадський контроль.
А ще удосконалюється система управління кадровим потенціалом. Наприклад, вводиться поняття “керівник служби”, створюється служба управління персоналом.
Які очікування до нової якості службовця?
У цілому головна ідея нового закону – створення передумов для появи професіонала, відповідального, компетентного, лояльного до служби і неупередженого. І як результат – надання якісних публічних послуг у громадах. Тому, окрім конкурсних засад, визначення вимог до кандидата, гарантій для самих службовців, передбачається система управління результативністю службової діяльності, індивідуальна програма професійного розвитку, професійне навчання (як то стажування, підвищення кваліфікації, самоосвіта).
Рекомендації Ради Європи – що враховано?
У Висновку, який підготував Центр експертизи доброго врядування в межах програми “Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні” щодо законопроєкту №6504, зазначено серед іншого, що “законопроєкт закладає основи служби в ОМС та відповідає європейським принципам щодо цих питань”. Серед врахованих рекомендацій Висновку: 100% – щодо фінансового та інституційного потенціалу, 75% – щодо посад в органах місцевого самоврядування, 66,7% – про ситуації конфлікту інтересів, 50% – про норми законодавства про працю.
Серед неврахованих лишились такі рекомендації:
· дозволити членство в партіях для службовців, які займають посади І категорії;
· врахувати аспекти конфіденційності при конкурсах на посади;
· визначити об’єктивні критерії відбору науковців, фахівців та експертів у конкурсних та дисциплінарних комісіях.
Однак, ці пропозиції можуть бути враховані у подальшому через внесення змін у суміжне законодавство, при підготовці нормативно-правової бази на виконання Закону після набрання ним чинності та наданні методичних рекомендацій органам місцевого самоврядування.
Змінено умови прийняття до громадянства України: що передбачає новий Закон?
З початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, наше законодавство зазнало чималих змін. Не виключенням стало й питання прийняття до громадянства України. Так, 27 квітня 2023 року в газеті «Голос України» було опубліковано Закон № 2996-IX «Про внесення змін до Законів України «Про громадянство України» та «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо умов прийняття до громадянства України». Розглянемо зміни, які незабаром будуть запроваджені цим Законом.
Як зазначено у пояснювальній записці до Закону, метою його прийняття є, зокрема, запровадження комплексного іспиту з основ Конституції України, історії України як умови для прийняття до громадянства України. Дійсно, новою умовою прийняття до громадянства України буде знання основ Конституції України та історії України. Підтверджуватись це буде шляхом складання відповідного іспиту, згідно порядку, який буде встановлений Кабінетом Міністрів України.
Окрім теоретичних знань, особа має володіти державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови. Раніше, достатньо було лише володіти державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування. Проте змінами запроваджується складання іспиту на визначення рівня володіння державною мовою.
Встановивши правило складання іспитів, законодавець передбачив і винятки з нього.
По-перше, деяким категоріям осіб дозволили бути прийнятими до громадянства за умови складання іспитів у майбутньому. Це стосується наступних осіб:
1) які мають визначні заслуги перед Україною;
2) прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України;
3) які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України;
4) які отримали посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (особи, які надавали інструкторську допомогу підрозділам ЗСУ).
Вищенаведені особи мають подати зобов'язання про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на рівень володіння державною мовою. Полягає воно у тому, що в разі набуття громадянства України особа бере на себе зобов?язання протягом двох років скласти зазначені іспити і подати документи, що це підтверджують. Його невиконання є підставою для втрати громадянства України.
По-друге, особи, визнані судом недієздатними, особи з інвалідністю, пов'язаною з порушеннями зору, слуху, мовлення та особи, які мають психічні розлади, приймаються до громадянства України без складання іспитів. Для цього потрібно надати відповідний медичний висновок.
Інші зміни, які запропоновані новим Законом, дещо уточнили умови прийняття до громадянства України зокрема дітей, осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, які проходять військову службу і нагороджені державною нагородою тощо, у зв?язку із запровадженням умови складання іспитів.
Запрацює Закон через шість місяців з дня його опублікування, тобто 27 жовтня 2023 року.
Верховний Суд вказав на особливості пролонгації оренди землі під час воєнного стану
КЦС ВС роз'яснив норми законодавства щодо пролонгації договору оренди землі в умовах воєнного стану.
Відповідну постанову у справі № 563/376/22-ц (провадження № 61- 47св23) прийнято 29 березня 2023 року, інформує пресслужба Верховного Суду.
Обставини справи
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, за позовом фізичної особи витребував земельну ділянку з чужого незаконного володіння агропідприємства. Судові рішення мотивовані тим, що строк договору оренди спірної ділянки закінчився 13 червня 2022 року, додаткової угоди до договору про збільшення цього строку не укладено, згоди та повноважень на укладення й підписання такої угоди іншій особі позивач не надавав.
Також апеляційний суд не погодився з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції проігнорував положення Закону № 2145-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», оскільки законодавець дозволив під час дії воєнного стану вважати поновленими на один рік без волевиявлення сторін договори оренди земельних ділянок саме щоб спростити оформлення відповідних змін для тих сторін, які бажають продовжити ці правовідносини.
Позиція ВС
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду скасував попередні судові рішення й відмовив у задоволенні позову, зробивши такі правові висновки.
У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.
Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Щодо цього висновку існує стала практика Верховного Суду.
У такому разі власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки в мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв'язку із фактичним використанням земельної ділянки.
Ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом пред'явлення вимоги про повернення таких земельних ділянок. До того ж негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.
Законом № 2145-ІХ, який набрав чинності 7 квітня 2022 року, ЗК України доповнено пунктами 27 і 28 розд. X «Перехідні положення», у яких передбачено, що під час дії воєнного стану вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін договори оренди земельних ділянок, строк користування якими закінчився після введення воєнного стану. Ці положення Закону втратили чинність 19 листопада 2022 року, коли набув чинності Закон № 2698-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель».
Аналіз наведених положень ЗК України дає підстави для висновку, що в період із 7 квітня 2022 року до 19 листопада 2022 року договори оренди земельної ділянки були поновлені на один рік без волевиявлення сторін договору, строк яких сплинув у цей проміжок часу.
Оскільки строк дії спірного договору оренди закінчувався 13 червня 2022 року, то відповідно до п. 27 розд. X «Перехідні положення» ЗК України він вважається поновленими на один рік без волевиявлення сторін, тобто до 13 червня 2023 року.
Законом прямо визначено юридичний факт, з яким закон пов'язує поновлення дії договорів оренди саме без волевиявлення сторін, а тому висновки апеляційного суду про те, що така автоматична пролонгація запроваджена законодавцем для спрощення оформлення договорів для сторін, які бажають продовжити ці правовідносини, не відповідає змісту наведених положень закону.
