Дискримінація за віком на ринку праці
Дискримінація за віком (ейджизм) на ринку праці набула такого поширення, що за масштабами наближається до гендерної нерівності.
У законах прописана норма про покарання за вікову дискримінацію, але це суто «благий намір», який практично не виконується. У багатьох вакансіях є обмеження за віком, іноді виправдане бізнес-процесом у компанії, наприклад багатогодинною роботою «на ногах». Але часто без пояснень і виправдань.
- Літні працівники часто постають перед труднощами в галузі праці та занять через забобони щодо їхньої спроможності та готовності навчатися, тенденцію нехтування їхнім досвідом та тиск ринку, спрямований на наймання молодих працівників, зайнятість яких часто коштує дешевше.
- Молоді працівники віком до 25 років також можуть піддаватися дискримінації.
Ст. 22 Кодексу законів про працю України, встановлює, що забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом.
- Будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
- Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника можуть встановлюватися законодавством.
- Особи, які вважають, що вони зазнали дискримінації у сфері праці, мають право звернутися із скаргою до органів державної влади та/або до суду.
За матеріалами Кодекс законів про працю України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text
